Вітіліго — проблема така складна й неоднозначна, що спроба просто відмахнутися від неї тим чи іншим рецептом може бути розцінена як небажання приділяти серйозну увагу найважливішим питанням збереження здоров’я. З урахуванням того, що випадки виникнення цієї загадкової недуги останнім часом фіксуються все частіше, давайте спробуємо разом зрозуміти, що віна є і як протидіяти її прояву.
Наш барвник меланін
Основну роль у формуванні кольору нашої шкіри, волосся, очей відіграє пігмент меланін, який утворюється в особливих клітинах — меланоцитах. Зазвичай, «заводиться», він там не сам по собі, а синтезується з амінокислоти під назвою L-тирозин за участю іонів міді та цинку. Особливо активно цей процес відбувається за впливом ультрафіолетових променів (саме тому, до речі, на всіх курортах країни «пляжників зі стажем» так легко відрізнити від новоприбулих «блідолицих»). Але іноді з різних причин меланоцити перестають виконувати свої обов’язки, і тоді виникають депігментовані (знебарвлені) ділянки. Такі ділянки можуть з’являтися у волоссі, райдужній оболонці очей, але особливо добре позбавлені забарвлення зони молочно-білого, іноді рожевого кольору помітні на шкірі.
Це і є вітіліго, лейкопатія або пес – так розглядуване захворювання здавна називали на Русі.
Хто винен?
Несмотря на то, что витилиго известно людям очень давно, причины и механизмы его развития так до сих пор окончательно и не установлены. В одном мнение ученых однозначно: белые пятна лейкопатии можно считать кожным маркером внутренних болезней!
Незважаючи на те, що вітіліго відоме людям дуже давно, причини та механізми його розвитку так досі остаточно і не встановлені. В одній думка вчених однозначно: білі плями лейкопатії можна вважати шкірним маркером внутрішніх хвороб!
Так, дерматологами помічено, що білі плями на шкірі часто «з’являються» після тяжких емоційних стресів, психічних травм. У багатьох випадках вітіліго супроводжує нейроендокринні та імунні порушення. Наприклад, при надмірній активності гормонів щитовидної залози плями на шкірі нерідко з’являються набагато раніше, ніж інші симптоми тиреотоксикозу, і зникають при приведенні щитовидки в норму. Така ж картина може спостерігатися при порушенні роботи надниркових залоз, гіпофіза та яєчників. Нерідко пес буває пов’язаний і з патологією печінки. У медичній літературі зафіксовані випадки лікування від вітіліго в результаті успішної терапії лямбліозу, причому без будь-якого впливу на шкіру. Схоже, того ж результату треба очікувати при своєчасній діагностиці та ліквідації опісторхозу — хвороби, що викликається вторгненням ще одного «печінкового паразита», від зараження яким не застрахований жоден любитель котів!
Тому поява безпігментних ділянок на шкірі є серйозним приводом для поглибленого обстеження як мінімум у трьох фахівців: імунолога, ендокринолога та гастроентеролога. Думаю, не варто загострювати увагу і на тому, що, бажаючи позбутися несимпатичних білих плям на шкірі, будь-яке з виявлених внутрішніх захворювань потрібно серйозно і, головне, негайно лікувати!
Що робити при вітіліго?
Оскільки приводом для виникнення вітіліго можуть бути різні розлади внутрішніх органів та систем, єдина та безвідмовна схема лікування цього захворювання поки не вироблена. Але це не означає, що з білими плямами не варто боротися!
Важливим пунктом у програмі відновлення втраченого кольору шкіри є прийоми, що здатні змусити “зледенілі” меланоцити знову виробляти пігмент. Виявилося, що деякі рослини, як дикорослі, так і культивуються, можуть надати велику користь! Ці “рятівники” містять особливі речовини – фурокумарини, які й активують клітини, відповідальні за наше “забарвлення”. Такі диво-лікарі широко використовуються у народній медицині. Це, наприклад, амми велика, інжир, пастернак посівний, звіробій, полин, кропива, ряска та ін. З медикаментозно-косметичних засобів, спеціально розроблених для зовнішнього лікування вітіліго, те саме завдання вирішують вироблені в різних країнах препарати Вітікс, Вітасан, Вітілем та інші.
За допомогою до сонця
Оскільки меланоцити стають особливо активними під дією ультрафіолету, хворим на вітіліго надзвичайно корисні сонячні ванни. Однак водночас дуже важливо не перестаратися — позбавлені меланіну ділянки шкіри зовсім не захищені від опіків. Тому під час інсоляції (так «по-науковому» називається дія сонечка) необхідно користуватися сонцезахисними кремами й пам’ятати, що цілющою (терапевтичною) є тільки така доза сонячних променів, яка спричиняє легке порозовіння шкіри. Подальший їх вплив небезпечний порушенням цілісності депігментованих тканин!
