Озонотерапія — унікальний лікувальний метод, який набув широкого застосування в профілактиці багатьох захворювань. Сьогодні поговоримо про застосування методу озонотерапії в косметології та дерматології з нашим лікарем дерматологом Інною Володимирівною Літус.
Озон має велику різноманітність лікувальних ефектів. Наприклад, відомо, що він має антибактеріальну, антивірусну, протизапальну та імуномодулюючу дію, посилює мікрогемодинаміку, сприяє корекції порушень перекисного окислення ліпідів та підвищує активність системи антиоксидантного захисту. Усе це дало можливість використовувати метод озонотерапії у лікуванні цілої низки захворювань.
Розроблені методики загальної та місцевої озонотерапії дають можливість диференційовано проводити призначення з лікувальною та профілактичною метою залежно від характеру та тривалості захворювання, активності запального процесу, наявності ускладнень та супутньої патології.
Уперше озон, як антисептичний засіб був випробуваний A.Wolff ще в 1915 році під час першої світової війни. У наступні роки поступово накопичувалася інформація про успішне застосування озону для лікування різних захворювань. Однак тривалий час в основному використовувалися методи озонотерапії, пов’язані з прямими контактами газу із зовнішньою поверхнею та різними порожнинами тіла. Озонокиснева газова суміш за високих (40 — 80 мкг/мл) концентраціях у ній озону надзвичайно ефективна при обробці сильно інфікованих, погано гояться ран, пролежнів, гангрені, опіках, грибкових ураженнях шкіри, а також як кровоспинний засіб. Низькі концентрації озону сприяють епітелізації та загоєнню.
В останні десятиліття на передній план вийшли методи, пов’язані з парентеральним (внутрішньовенним, внутрішньом’язовим, внутрішньосуглобовим, підшкірним) введенням терапевтичних доз озону. Для внутрішньовенного введення використовується озон, розчинений у фізіологічному розчині або крові пацієнта.
Під час парентерального введення озону відбувається запуск або активізація цілого каскаду біохімічних процесів. Зокрема, це проявляється в активізації порушеної за багатьох патологічних станів системи антиоксидантного захисту.
Терапевтичні дози озону, введені парентерально, суттєво посилюють мікроциркуляцію та покращують трофічні процеси в органах і тканинах, впливають на реологічні властивості крові, мають виражений імуномодулюючий ефект, сприяє різкій активізації детоксикаційної системи захисту організму.
Різноманітність механізмів лікувальної дії озону визначила широту його клінічного застосування.
Застосування озону з лікувальною метою
Застосування озонотерапії в косметології та дерматології для лікування захворювань різної етіології ґрунтується на унікальному спектрі впливів його на організм. Озон у терапевтичних дозах діє, як імуномодулюючий, протизапальний, бактерицидний, противірусний, фунгіцидний, цитостатичний, антистресовий та аналгезуючий засіб. Озонотерапія успішно застосовується практично у всіх галузях медицини: у невідкладній та гнійній хірургії, загальній та інфекційній терапії, гінекології, урології, дерматології, гепатології, гастроентерологію, стоматології, косметології та ін.
Озон, як антисептичний засіб використовувався ще на початку століття, проте обширні та систематичні дослідження в галузі озонотерапії почалися в середині 70-х років, коли в повсякденній медичній практиці з’явилися стійкі до озону полімерні матеріали та зручні для роботи озонаторні установки. Зацікавленість озонотерапією посилювалась в міру накопичення даних про біологічну дію озону на організм і появи повідомлень із різних клінік світу про успішне використання озону під час лікування багатьох захворювань.
Застосування озонотерапії у косметології та дерматології
Показання до озонотерапії:
- Зудючі дерматози: нейродерміт, екзема, кропив’янка
- Псоріаз, червоний плоский лишай
- Грибкові захворювання: оніхомікози, висівковий лишай, мікроспорія, трихофітія, кандидоз
- Вірусні захворювання: герпетичні ураження шкіри та слизових, гострі кондиломи, бородавки
- Піодермії, фурункульоз, вугрова хвороба
- Алопеція
- Виразкові ураження шкіри різної етіології (трофічні виразки, виразкові форми ангіїтів шкіри тощо)
- У комплексному лікуванні венеричних захворювань (сифіліс, гонорея та ін.) як імуномодулюючий засіб
- Набряково-фібросклеротична паннікулопатія (целюліт), стрії, рубці, телеангіоектазії
Тривалість лікування, кількість і частота лікувальних маніпуляцій можуть змінюватися в широкому діапазоні. У ряді випадків можливе та доцільне проведення кількох курсів лікування.
Протипоказання під час проведення озонотерапії:
- Ранній період після різних, у т.ч. внутрішніх кровотеч
- Геморагічний інсульт
- Гіпертиреоз
- Схильність до судом
- Гостра алкогольна інтоксикація
- Тромбоцитопенія
- Зниження згортання крові
- Алергія на озон
У зв’язку з тим, що озон у низьких концентраціях має помірну гіпокоагуляційну дію, під час проведення курсу лікування скасовуються лікарські препарати, що сприяють зниженню згортання крові (аспірин, антикоагулянти та ін.). У жінок у період менструації в лікуванні робиться перерва.
Озонотерапія, як лікувальний метод, може бути використана в клінічній практиці в ізольованому вигляді. У той самий час, його треба протиставляти існуючим традиційним методам. Навпаки, у більшості випадків необхідне й доцільне поєднання його з іншими фізичними чинниками або лікарськими препаратами, що сприятиме зменшенню дозувань останніх та підвищенню ефективності лікування. Частота проведення повторних курсів озонотерапії залежить від характеру захворювання, наявності супутньої патології та може становити 1–3 цикли на рік.
Найбільш переконливий клінічний ефект отримано при застосуванні озонотерапії при наступних нозологіях:
- Лікування вугрової хвороби
- Корекція мімічних зморшок, омолодження, профілактика старіння шкіри обличчя та шиї.
- Корекція другого підборіддя
- Лікування целюліту
- Лікування шкірних стрій (розтяжок)
- Лікування телеангіектазії (судинних зірочок)
