Сьогодні з допомогою кріотерапії проводять навіть складні операції, а також ії застосовують у косметології, повертаючи красу та молодість.
Коли позаду сувора зима і тріскучі морози, хочеться нарешті поніжитися на сонечку, вирушити до спекотних країн, до теплого моря. Про кріотерапію – лікування холодом – страшно подумати. І дарма! Можливості цього методу лікування здатні надихнути непримиренного противника холоду.
Ви зберігаєте в морозильнику кубики з льодом, протираючи вранці пом’яте зі сну обличчя? Прикладаєте на забите місце холодні компреси? Або — бр-р-р-р! — Обливаєтесь холодною водою? Вітаю, з кріотерапією ви знайомі. Властивості холоду втихомирювати біль, знімати набряки та консервувати молодість відомі давно й добре вивчені. Їх прославляло ще знамените тріо — Гіппократ, Гален та Авіценна. А Діана де Пуатьє, знаменита фаворитка короля-сонця Людовіка XIV, не уявляла ранкового моціону без тазика колотого льоду, тому і блищала при дворі молодістю та вродою. Тим не менш, як самостійний метод лікування, кріотерапія почала використовуватися з ХІХ століття. І лише у XX досягла справжнього розквіту.
Першим про лікування низькими температурами заговорив фанатичний прихильник водолікування Себастьян Кнейп. Проповідуючи натуральні способи оздоровлення, німецький лікар призначав своїм хворим крижані та гарячі ванни, загортав їх у мокрі простирадла, притуляв холодні компреси. І з німецькою пунктуальністю фіксував результати спостережень. Так народилася книга, у якій вплив холодом на пацієнта описаний, як процедура фізіотерапевтична. Але справжній прорив у цій галузі став можливим із появою сучасних технологій, що дали можливість використовувати гази, охолоджені до наднизьких температур.
Родоначальником екстремальної кріотерапії вважається японський вчений Тосімо Ямаучі. Наприкінці 70-х років на конгресі у Вісбадені він озвучив чудові результати лікування ревматичного артриту за допомогою наднизьких температур. У маленькій клініці на острівці Кюсю відбувалися справжні чудеса. Наприклад, Ямаучі примудрявся за допомогою холоду вирощувати майже повністю зруйновані хворобою суглоби. Платою за диво були повне підпорядкування та неабиякі зусилля пацієнтів. Насилу пересуваючихся людей ганяли в гори, обтяжуючи суглоби шинами й різними обтяжувачами. Однак, незабаром з’ясувалося, що фанатик свого методу Ямаучі іноді «поліпшував» статистичні дані та надавав спірні клінічні результати. Це відштовхнуло від кріотерапії багатьох серйозних вчених. Але, незабаром, завдяки успіхам німецьких ревматологів вона була реабілітована.
Чому саме рідкі гази справили в кріотерапії справжню революцію? По-перше, їх можна охолодити до наднизьких температур (температура випаровування рідкого азоту -196 градусів, тільки тоді він перетворюється на пару). По-друге, у порівнянні з тілом вони мають малу густину. Отже, за короткочасного впливу не завдають організму шкоди, а імітують дуже корисну ситуацію стресу. І, нарешті, як носій холоду інертний газ абсолютно безпечний. Він не горить і не вибухає. Як відомо, рідкий азот успішно застосовують, навіть, для гасіння пожеж, оскільки він має властивість витісняти кисень.
Люди, які займаються моржуванням, знають, що головне, опинившись у крижаній воді, активно рухатись. Інакше холодна щільна вода швидко відбере тепло у внутрішніх органів, і людині загрожує переохолодження. Під впливом охолодженого газу відбувається тільки зовнішня втрата тепла. Водночас терморегуляція не порушується, всередині тіла температура так і залишається 36,6. Холод впливає на шкірні рецептори, які відразу оголошують надзвичайну ситуацію, і всі наші внутрішні системи починають працювати в авральному режимі: кров швидше біжить судинами, активізується робота легень, інакше йде розподіл гормонів. Такий струс дуже корисний, добре позначається на роботі всіх органів та імунної системи. Крім того, коли людина виходить зі стресу переможцем, виділяється додаткова енергія. Вона перерозподіляється на місця «катастроф», завдяки чому багато хвороб відступають.
Як метод безлікового лікування кріотерапія набуває все більшого поширення. Погодьтеся, привабливо відновити здоров’я завдяки суто фізіологічним чинниками, а не труїти себе хімічними препаратами. Ну і, звичайно, цілющі властивості холоду не обмежуються лише тренуванням та загартовуванням. Сьогодні за допомогою кріотерапії проводять, навіть, складні операції, а також повертають красу та молодість.
Кріотерапія – холод замість скальпеля
Кріохірургія (або кріодеструкція) — один із найперспективніших напрямів кріотерапії. Цей термін означає руйнування хворої тканини за допомогою холоду. Зазвичай, для цього використовуються тільки наднизькі температури від -100 до -160 градусів, одержані за допомогою різних носіїв холоду.
Дерматологам кріодеструкція допомагає позбутися печінкових плям, бородавок, вугрових кіст та багатьох інших шкірних неприємностей. Ця процедура виконується в кабінеті лікаря й, зазвичай, навіть не вимагає знеболювання. Лікар наносить рідину (як правило, це рідкий азот) ватним тампоном, металевим зондом або за допомогою спрею на потрібну ділянку. Після чого шкіра на обробленому місці просто відлущується. Кріохірургію часто використовують для лікування сонячних кератозів — невеликих твердих новоутворень, що виникають у любителів довго грітися на сонечку. На видалення сонячного кератозу в середньому йде 10–15 секунд, а процедура дає ефект у 95–98 % випадків. Такі ж хороші результати спостерігаються під час лікування такого поширеного дефекту, як невеликі горбики, що залишаються на шкірі після укусу комах.
Онкологи з допомогою кріохірургії видаляють злоякісні новоутворення. А хірурги — лікують хворі та пошкоджені суглоби. Медики вважають, що недалеко той день, коли з допомогою кріотерапії можна буде проводити порожнинні операції.
Крім того, нещодавно цей метод узяли на озброєння офтальмологи. Наприклад, деяким дуже сподобалася здатність низьких температур руйнувати волосяні фолікули. Якщо вашим очам докучають вії, які ростуть надто близько до рогівки і дряпають очі, їх можна миттєво позбутися з допомогою холоду.
І все ж таки, найуспішніша сфера застосування кріохірургії — ЛОР захворювання. Ось де цей метод у буквальному значенні — просто знахідка. Лікар-холод миттєво допоможе впоратися з хронічним тонзилітом і запаленими мигдаликами. Причому зробить це абсолютно безболісно.
Погодьтеся, навряд чи знайдеться щасливчик, який, хоча б раз у житті не мучився від болю в застудженому горлі. Мигдалики запалюються та розпухають. Важко ковтати. І нічого не поробиш — доводиться полоскати горло та пити антибіотики. Якщо ці заходи не допомагають, а за найменшої застуди горло запалюється знову, то хвороба перейшла в хронічну стадію. Запалена тканина мигдаликів змінилася настільки, що з неї майже неможливо «вибити» інфекцію.
Раніше в подібній ситуації мигдалики просто вирізали. І, як показала практика, — дарма. В організмі немає нічого зайвого, а мигдалики — дуже важливий орган імунної системи. У них виробляються антитіла, які борються з бактеріями та вірусами, що проникають через верхні дихальні шляхи. Разом із лімфатичними фолікулами мигдалики — перша лінія оборони.
Кріотерапія допомагає зберегти мигдалики та водночас повернути їм здоров’я. Як це відбувається? Відомо, що хворі видозмінені тканини погано постачаються кров’ю. У здорових, навпаки, кров бадьоро біжить судинами. Це природна фізіологічна реакція всіх видів тканин, зокрема, і слизової. Тому при заморожуванні насамперед гине позбавлена рятівного тепла уражена зона. А здорова виставляє тепловий бар’єр, та не дає змогу холоду пройти далі.
Після процедури, упродовж тижня, хворі тканини непомітно відлущуються. У цей час до мигдаликів, що очистилися, йде потужний приплив крові, що допомагає їх відновленню й регенерації. У результаті вони знову готові протистояти натиску інфекції.
Є ще одна сфера успішного застосування холоду — лікування хропіння. Якщо вашу квартиру оголошують ночами громові гуркіти, можливо, допоможе кріотерапія. Щоправда, тільки в тому випадку, якщо причина дратівливих звуків — зміна глотки. У багатьох, із часом, її м’язи слабшають, втрачають тонус, м’яке піднебіння провисає, збільшується язичок. Це і є чинники, з якими необхідно боротися. Ця методика має багато спільного з лазерною корекцією хропіння. Але вона більш щадна, безболісна та безкровна.
Завдання лікаря — підтягнути обвисле піднебіння. Але в жодному разі не вирізати його повністю. Цим радикальним підходом грішать деякі прихильники лазерної корекції. Після такої великої операції небо повільно гоїться й болить, а обіди та вечері перетворюються на справжню проблему. Тому грамотний хірург робить лазером на м’язах лише крихітні надсічки — у цих місцях утворюються спайки, і м’язи підтягуються. А кріотерапевт виморожує невеликі лунки, після загоєння яких тканини так само приходять у тонус. І в тому, і в іншому випадку хропіння перестає турбувати, і в сім’ю повертається довгоочікуваний спокій.
Єдиний мінус подібної операції — відносна недовговічність. Залежно від способу життя та віку її вистачає на два-три роки. Наприклад, якщо ви багато курите, небо набагато швидше повернеться до попереднього стану. З іншого боку, ніщо не заважає повторювати «підтяжку» нескінченно. Рівно стільки разів, скільки в цьому виникне потреба.
Кріотерапія в косметології – виморожуємо зморшки
У гонитві за молодістю, що вислизає, сучасна жінка згодна, навіть скидати шкіру. Робиться це за допомогою всіх доступних процедур — дермабразії та пілінга. Сьогодні їх різновидів і на пальцях не перерахувати: дермабразія лазерна та хімічна, пілінг хімічний та фруктовими кислотами, ультразвуковий та газорідинний… Усі вони дають можливість зняти поверхневий шар старих клітин, місце яких займають молоді та свіжі. У цьому значному списку кріотерапія — досить новий засіб омолодження. Але її переваги гідно оцінили вже багато салонів краси.
Коли від морозця, що прихопив шкіру, ваше обличчя починає лущитися, навряд чи ви відчуваєте позитивні емоції. Інша справа — процедура під назвою кріопілінг. Верхній шар шкіри після процедури просто виморожується. Якщо обличчя треба тільки освіжити, пілінг проводять струменем охолодженого повітря в суміші з азотом: водночас шкіра натягується, пори зачиняються, зникають вугрі та дрібні рубчики. А для глибокого відлущування створені спеціальні аплікатори. За результатами ця процедура значно перевершує кислотний та інші різновиди пілінга. Запалення проходить набагато швидше — воно тримається 26–34 години, потім шкіра темніє, а на 3–6 добу повністю відлущується. Водночас вам не загрожують нерівності або різниця в тоновому переході, коли молоденька шкіра, що «вилупилася» на світ, має в різних місцях різні відтінки.
Кріоелектрофорез
Ще один вражаючий метод омолодження з допомогою холоду — кріоелектрофорез. Фахівці називають його «льодом з ефектом ліфтингу». З допомогою апаратів із пульсуючим струмом під шкіру вводяться корисні заморожені речовини, що підбираються залежно від проблеми, яка вирішується. Клітини, що «вбиваються» всередину струмом низької частоти через низьку температуру розсмоктуються 8–10 годин. Такий довготривалий вплив дає чудовий ефект. Кріоелектрофорез допомагає впоратися з неглибокими зморшками на обличчі, шиї, навколо очей та в зоні декольте. Ліквідує в’ялість шкіри рук та внутрішньої поверхні стегон, відновлює форму грудей. Він допомагає боротися з целюлітом і позбутися жирових відкладень.
Холодний струмінь повітря широко використовується в багатьох антицелюлітних програмах. Її дія подібна до впливу холодних обгортань. Ви охолоджуєте шкіру, відбувається приплив крові, і вона подібно до губки починає поглинати біологічно активні речовини. А, як ви дивитеся на можливість назавжди позбутися шрамів та колоїдних рубців? Можливо, шрами прикрашають чоловіків, але здатні зіпсувати настрій будь-якій жінці.
Кріодермабразія — один із небагатьох методів, який дає можливість прибрати рубці майже без наслідків. Традиційно цей метод належить до кріохірургії, але сьогодні його все частіше використовують косметологи. За своєю дією процедура нагадує глибокий хімічний пілінг. Проблемне місце розбивають на кілька ділянок і піддають пошаровій шліфовці. Один сеанс займає п’ять-сім хвилин, а їхня кількість залежить від висоти рубця. Повернути шкірі колишній вигляд не вдасться — можливі відмінності в тоновому переході, тут не зростатимуть волоски. Але вона стане рівною та гладкою. А якщо рубець псував обличчя, ви зможете завуалювати з допомогою звичайної пудри. Досягти подібного результату неможливо хірургічними методами (вирізаний рубець утворюється знову) або лазером. А кріотерапії це під силу: адже наднизький холод стимулює утворення волокон еластину. Як правило, кріодермабразію проводять взимку або восени, щоб уникнути ризику виникнення пігментних плям.
Фахівці з краси знають, що струменем холодного повітря можна підсушити волосисту частину голови. У вас пройде себорея, а зачіска стане більш пишною. Спеціальні програми кріотерапії допомагають оздоровити волосяні цибулини та сприяють зростанню волосся.
І, зазвичай, допомогою холоду грішно не скористатися, якщо ви, наприклад, перенесли пластичну операцію. Швидше загоюються шрами, зникають набряки. І ви зможете повернутися до повсякденних справ.
Кріосауна – сауна навпаки
Для шанувальників лазні назва кріосауна, здавалося б, виглядає привабливо. Розслаблююча нега, клуби запашної пари, задушевні посиденьки та ароматний чайок… Залиш подібні надії, кожен, хто сюди входить! Асоціації з парилкою можуть викликати хіба клуби охолодженого до наднизьких температур азоту. Ця процедура вважається екстремальною, і не розслаблює, а бадьорить. Зате позбавляє багатьох захворювань.
Кріокамери винайшов уже відомий нам японець Тосімо Ямаучі. Спочатку вони являли собою громіздкі кабіни, наповнені газоподібним азотом. Через властивості охолодженого (важчого) газу накопичуватися внизу, хворих завозили туди на спеціальних візках. А на обличчя обов’язково одягали киснево-гелівні маски. За температури нижче 160 градусів виникала неабияка небезпека обмороження легень. Потім ідею підхопили та вдосконалили німці, влаштувавши все на свій німецький страх та ризик. Німецькі камери — кріоторії — чимось, справді, нагадують собою звичайну лазню. Спочатку ви потрапляєте в прохолодний вестибюль, потім переходити в передбанник (температура падає до -60 градусів), і тільки потім опиняєтеся безпосередньо в кріоторії. Кабіни влаштовані у такий спосіб, що холод падає зверху, а хворі підходять під нього, як під холодний душ. Німці ж вигадали й розробили так звані кріобасейни, у яких можна буквально купатися в клубах охолодженого повітря. Бажання зробити процедуру приємною, а витрати — мінімальними (чим нижча температура, тим дорожча процедура) не принесло користі лікуванню холодом. У таких кріоторіях температура часто не досягала й 120 градусів (звісно ж, нижче за нуль), що прирівнює перебування там до звичайного загартовування.
Нам, теплолюбним істотам, важко собі це уявити! Але справжній лікувальний ефект має камера, лише з максимально низькою температурою. Для лікування важких — наприклад, аутоімунних захворювань — вона не має перевищувати -160°С — -180°С. Теоретично можна отримати й нижчі цифри, але тоді й витрати будуть надто високими. Навпаки, досить висока — комфортна — температура принесе організму лише шкоду. На таке несерйозне охолодження організм відреагує звичайною застудою.
А тепер уявіть собі криокамеру, що нагадує душову кабіну. Ви одягаєте купальник, натягуєте вовняні шкарпетки та теплу шапочку, піднімаєтеся на пінопластовий постамент, просовуєте обличчя в спеціальне віконце… Обережно, двері зачиняються! Дві хвилини вам доведеться купатися в клубах рідкого газу. За цей час поверхня вашого тіла охолоджується до п’яти градусів. А всередині залишається 36,6 — прямо, як лікар прописав. Саме так сьогодні виглядає процедура у вітчизняній кріокамері, яка за своїми якостями багато, в чому перевершує зарубіжні аналоги. Спеціальний тиск допомагає рівномірно переміщувати повітря — холод не накопичується знизу, а розподіляється по всій кабінці. Та й температура (завдяки маленькому об’єму та великому охолоджувачу) найбільш лікувальна — нижче ста шістдесяти градусів.
Тож, які ж хвороби лікарі вважають за краще лікувати в кріокамерах? Насамперед, це різного роду шкірні захворювання: дерматози, нейродерміти, псоріаз та екзема. Кріокамери допомагають за серйозних аутоімунних захворюваннях — гіпер- та гіпотиреозі, цукровому діабеті. А також є паличкою-виручалочкою при розладах нервової системи. Різка зміна температур сприяє виділенню гормонів радості ендорфінів, людина відчуває незвичайний підйом і навіть впадає в стан ейфорії. Як результат, відступають депресія та стан хронічної втоми.
А ще кріокамери допомагають успішно скинути вагу. Що, зазвичай, є приємним побічним ефектом. За одне відвідування кріосауни людина, в середньому, втрачає 1000 калорій, що сприятливим чином відбивається на фігурі. Дивно, але під час таких сеансів худнуть лише повні люди. Занадто худі, навпаки, приємно округлюються.
Якими б привабливими не здавалися процедури в кріосауні, як і будь-який метод лікування, вони мають протипоказання. Насамперед до них належать серйозні захворювання серцево-судинної системи. Наприклад, передінфарктний стан та перенесений інсульт. Вони не підходять людям із поганим станом кровоносної системи та судин: при тромбозі тромб здатний відірватися та закупорити артерію.
Протипоказанням є й досконала нестерпність холоду. За статистикою на неї страждає 1–2 % населення. До речі, більшість лікарів вважають останнє протипоказання відносним. Якщо температуру — від сеансу до сеансу — поступово знижувати, до низьких температур можна привчити, навіть теплолюбного папуаса. Але для цього необхідно проходити програму в санаторії чи профілакторії, відвідуючи щодня не один, а одразу кілька сеансів.
Щоби струсити імунітет, достатньо десяти-п’ятнадцяти процедур. Зазвичай стільки — з періодичністю раз на пів року — пригначають бізнесменам-трудоголікам. Вирваний із робочого графіка час окупиться з лишком. За два тижні вони знову в тонусі й готові до нових звершень. Лікування серйозних захворювань потребує двадцяти п’яти відвідувань та більше.
Зазвичай, ідеально, якби кожен із нас мав у будинку кабінку-заморозку — й організму корисно, й оку приємно (у сенсі здорового рум’янцю та стрункої фігури). Так само, як, наприклад, джакузі, турецьку парну або індивідуальний солярій. Але поки що, на жаль, це справа далекого майбутнього.
